Основні засади судочинства в Україні
Основні засади судочинства в Україні
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 6.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 8.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 19.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
РОЗДІЛ II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Стаття 68.
Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
РОЗДІЛ VIII
ПРАВОСУДДЯ
Стаття 124.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Cтаття 125.
Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.
Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття 126.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Стаття 127.
Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацьк ої та творчої.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років т а володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.
Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.
Стаття 128.
Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Стаття 129.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов’язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Стаття 130.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.
Стаття 131.
В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури ѕ двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Аналітичний огляд:
Основні засади судочинства в Україні.
Конституційні засади здійснення правосуддя в Україні
Судочинство в Україні
Проголошення суверенітету і незалежності Української держави, верховенства права, а також реального забезпечення прав і свобод громадян зумовлюють проведення в нашій країні судово-правової реформи. Саме тому Верховна Рада України 28 квітня 1992 року схвалила Концепцію судово-правової реформи в Україні. Цей процес набув розвитку в Конституції України. У ст. 124 зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і що будь-яке делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. У ст.125 вказується на неприпустимість створення надзвичайних та особливих судів.Згідно з Конституцією юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у нашій державі, тобто судовому захисту підлягають усі права, свободи та обов'язки громадян. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд входить до судової влади як її самостійний суб'єкт і є єдиним органом конституційної юрисдикції в державі, що вирішує питання про відповідність Конституції України законів та інших правових в актів, а також дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.
Судова влада як частина доктрини розподілу влади
Якщо давати загальну характеристику розподілу 8 Конституції, то треба визнати, що він є нетрадиційним щодо розкриття сутності такої політико- правової категорії, як правосуддя. Так, вже у ст.6 використано категорію «судова влада», яка є частиною доктрини розподілу влади у правовій державі. За органами суду визнається самостійність і незалежність. Привласнення функцій цих органів іншими державними органами чи посадовими особами не допускається (124).Основу судової влади в Україні становлять судові органи, що є різними за своєю компетенцією та юрисдикцією. Однак усі вони мають одне призначення- захист прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, додержання законності і справедливості. При цьому захист передбачених Конституцією прав і свобод людини і громадянина становить основний зміст діяльності органів судової влади.Усе це свідчить про надзвичайну важливість і вагомість значення судової влади. Адже ніякий інший законодавчий орган не може привласнювати собі функції і повноваження судів. Тільки суди держава наділяє правом використовувати примусові повноваження державної влади, тобто у встановленому законом порядку визнавати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй кримінальне покарання.
Система судів загальної юрисдикції
Загальні суди забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ, їх система будується за принципами територіальності і спеціалізації. Принцип територіальності означає, що до системи цих судів входять районні (міські), міжрайонні (окружні), обласні та прирівняні до них суди і Верховний Суд України. Принцип спеціалізації передбачає спеціалізацію суддів зазначених судів, запровадження відповідних організаційних структур-галузевих судів для розгляду окремих категорій справ, а саме кримінальних, цивільних, сімейних.Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Згідно зі ст. 125 Конституції України, а також з розділом 3 Концепції судово-правової реформи в Україні Верховний Суд України переглядає в апеляційному та касаційному порядку справи. розглянуті загальними судами, а також розглядає справи за ново виявленими обставинами.
Суди спеціальної юрисдикції
Зі ст.125 Конституції випливає, що в Україні мають бути створені суди спеціальної юрисдикції. До них насамперед треба віднести адміністративні суди, метою діяльності яких є розгляд спорів між громадянами та органами державного управління. Утворення таких судів передбачено Концепцією судово-правової реформи в Україні.Є потреба й у розробці правових норм, пов'язаних з організацією та функціонування судів у справах неповнолітніх. Адже Закон України «про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. передбачає, що заходи примусового впливу до неповнолітніх правопорушників можуть визначати лише суди.До судів спеціальної юрисдикції належать також господарські (арбітражні) і військові суди. Господарські (арбітражні) суди забезпечують захист прав і законних інтересів учасників господарських відносин _незалежно від форми власності, яку вони представляють). Систему цих судів складають обласні, прирівняні до них арбітражні суди та Вищий арбітражний суд України.Військові суди розглядають лише справи про військові злочини та про соціальний захист військовослужбовців.Конституція України встановлює, що вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.В Україні відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Згідно з Концепцією судово- правової реформи це означає, що обласні та прирівняні до них суди функціонують як суди апеляційної та касаційної інстанції щодо справ, розглянутих районними (міськими) чи міжрайонними (окружними) судами. До того ж , Верховний Суд може переглядати в апеляційному та касаційному порядку справи, які розглядались будь-яким загальним судом. Місцевими визначаються районні (міські) та міжрайонні (окружні) суди.Усі судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Конституційний статус суддів.
Конституцією і законами України гарантується незалежність і недоторканість суддів. Незалежність суддів дістає вияв у тому, що вони підвладні лише закону і будь-який вплив на них неприпустимий. Недоторканість суддів поширюється на їх листування, засоби зв'язку, документи, службові і приватні приміщення. Судді всіх рівнів не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.Судді обіймають посади безстрокове, крім суддів Конституційного Суду України та судді, які призначаються на посаду судді вперше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюються Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України в порядку, встановленому законом.Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.З метою забезпечення незалежності і недоторканості судів і суддів у ст. 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належності умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
- закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
- досягнення суддею 65 років;
- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я (мається на увазі тривала хвороба, каліцтво, недієздатність);
- порушення суддею вимог щодо несумісності.
Конституція (ст.127) встановлює, що професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої; - порушення суддею присяги;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- припинення його громадянства;
- визнання його безвісно відсутнім або оголошено померлим;
- подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.Конституція встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 роки, проживає в Україні не менш як 10 років і володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають підготовку з питань юрисдикцій цих судів. Ці судді здійснюють правосуддя лише у складі колегій суддів.Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, що буде встановлений окремим законом.
Основні засади судочинства в Україні.
Судочинство в Україні проводиться суддею одноособове, колегією суддів в Україні чи судом присяжних.Основними засадами судочинства є :
- законність;
- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- забезпечення доведеності вини;
- змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведення перед судом їх переконливості;
- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
- забезпечення обвинуваченому права на захист;
- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
- з абезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суд, крім випадків, встановлених законом;
- обов'язковість рішень суду.
За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
