Контрольна робота "Регіональна соціально-економічна політика" з модулю "Регіональна соціально-економічна політика"

  <-- До розділу СТОРІНКА МАЙБУТНІХ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний технологічний університет

 

 

 

 

 

 


 

Контрольна робота

 

з модулю

"Регіональна соціально-економічна політика"


 

Варіант-15

 

 

 

 

 

Виконав студент

групи ЗДСВ-052

Anodonta.com.ua

 

 

Перевірив доцент

кандидат економічних наук

Парубець О.М.

 

 

 

 

Чернігів 2007

 

 

Варіант-15

 

"Регіональна соціально-економічна політика"

 

 

 

 

Поняття та об’єктивна необхідність фінансового вирівнювання ...................3

 

Місцеві податки та збори ..................................................................... 6

 

Проаналізуйте зміни в неподаткових надходженнях бюджету Чернігівської області за останні 3 роки. Зробіть належні висновки ............ 13

 

Перелік використаних джерел ....................................................... 18

 

 

Поняття та об’єктивна необхідність фінансового вирівнювання

 

Бюджетне регулювання загалом не слід розглядати лише як діяльність у межах бюджетної системи, пов'язаної всього-на-всього з перерозподілом бюджетних ресурсів. Бюджетне регулювання відображає процеси політичного та народногосподарського значення, за допомогою яких вирішуються загальнодержавні завдання з забезпечення економічного зростання, розвитку продуктивних сил, піднесення рівня добробуту населення, усунення розбіжностей у рівнях розвитку певних територій, фінансового забезпечення місцевого самоврядування, вирішення національних проблем тощо. Усе це надає бюджетному регулюванню виняткове значення та особливе місце у складі міжбюджетних відносин.

Поняття "вирівнювання" українським законодавством вперше було використано у 1995 р. Законом "Про бюджетну систему України" (ст. 16).

Фінансове вирівнювання - процес перерозподілу фінансових ресурсів на користь адміністративно-територіальних одиниць, які не мають достатньої власної доходної бази. Цей процес забезпечується центральними органами державної влади. Синонім поняття "бюджетне регулювання". Фінансове вирівнювання є не абсолютним вирівнюванням доходів територіальних одиниць, а лише в цілому.

Пізніше воно трансформувалося у поняття "бюджетне вирівнювання" й було використано Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" від 20. 05. 1997 р. (ст. І). На практиці нерідко застосовується поняття "фінансове вирівнювання".

Загалом бюджетне регулювання - поняття глибшого змісту, а фінансове вирівнювання входить до складу процедур бюджетного регулювання. Отже, фінансове вирівнювання є складовою процесів бюджетного регулювання.

У складних процесах бюджетного регулювання треба виокремлювати вертикальне та горизонтальне бюджетне регулювання.

Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами всіх ланок бюджетної системи (державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до наявного порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розподілу видатків між ланками бюджетної системи та надання їм доходів, достатніх для фінансування цих видатків.

Горизонтальне бюджетне регулювання покликане усунути розбіжності між рівнями бюджетної забезпеченості в розрізі місцевих бюджетів (міських, районних у містах, селищних та сільських). Іншими словами, основний зміст горизонтального бюджетного регулювання полягає у фінансовому вирівнюванні бюджетів у територіальному розрізі. Причому, горизонтальне вирівнювання здійснюється лише всередині такої групи місцевих бюджетів, як бюджети територіальних громад. Нагадаємо, що згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні бюджети не належать до бюджетів місцевого самоврядування.

Доходи обласних і районних бюджетів формуються за рахунок:

1) коштів державного бюджету для їхнього відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів;

2) коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних

Отже, районні та обласні бюджети не мають власних дохідних джерел, а утворюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів для задоволення спільних потреб територіальних громад.

Щодо коштів державного бюджету України, які виділяються для збалансування місцевих бюджетів, то районні та обласні бюджети є лише відповідними щаблями на шляху їхнього просування до місцевих.

Як зазначалося, Конституція України, а також закони та інші нормативні акти визначили засади розподілу повноважень між рівнями влади. На підставі цього було проведено розподіл видатків і доходів між бюджетами. У таблиці наведені дані, які характеризують нинішній стан розподілу доходів і видатків між окремими видами бюджетів, який є результатом вертикального бюджетного регулювання.

Напрямки бюджетного регулювання програм:

 


 

Місцеві податки та збори

 

На теперішній час законодавчими документами для запровадження та справляння місцевих податків і зборів є: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні”; Закон України від 18.02.97 № 77/97-ВР “Про систему оподаткування”; Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.93 “Про місцеві податки i збори”.

До місцевих податків і зборів належать: - збір за парковку автомобілів; - ринковий збір; - збір за видачу ордера на квартиру; - збір з власників собак; - курортний збір; - збір за участь у бігах на іподромі; - збір за виграш на бігах; - збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; - податок з реклами; - збір за право використання місцевої символіки; - збір за право проведення кіно- і телезйомок; - збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; - комунальний податок; - збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; - податок з продажу імпортних товарів.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Надміру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Збір за парковку автотранспорту . Платниками збору є юридичні особи i громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину паркування. Її граничний розмір не повинен перевищувати трьох відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - в спеціально обладнаних місцях, (на сьогодні - 51 копійка) i одного відсотка - у відведених місцях (на сьогодні 17 копійок). Збір за паркування автотранспорту сплачується водіями на місці паркування.

При запровадженні збору необхідно визначити місця паркування автотранспорту, ставки збору, відповідальних осіб за справляння збору та перерахування його до бюджету. Також при визначенні місць паркування автотранспорту необхідно вирішити питання щодо відведення земельної ділянки.

На даний час форма податкового розрахунку по збору за парковку автотранспорту затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N 629 “Про затвердження форми податкового розрахунку по збору за паркування автотранспорту”.

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне з зазначених у статті 1 цього Указу місце. Ринковий збір стягується працівниками ринку до початку реалізації.

На даний час ставка збору складає від 0,85 грн. до 2,25 грн. для фізичних осіб і від 3,4 грн. до 20 грн. для юридичних осіб.

При запровадженні збору необхідно визначити місця, на яких справляється ринковий збір, ставки збору, відповідальних осіб за справляння збору та перерахування його до бюджету. Також, на основі Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105 розробити та затвердити Правила торгівлі на ринках на підвідомчих територіях.

На даний час форма податкового розрахунку по ринковому збору затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N 627 “Про затвердження форми податкового розрахунку ринкового збору”.

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру.

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

У положенні необхідно передбачити всі види реклами - внутрішня реклама, зовнішня реклама, реклама на транспорті та визначити об’єкт оподаткування по кожному виду реклами.

При затвердженні податку з реклами з об’єктів зовнішньої реклами слід мати на увазі, що зовнішня реклама розміщується відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами, які повинні бути розроблені відповідно до Постанови КМУ від 29 грудня 2003 р. N 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”.

Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На даний час ставка податку за 1 працівника в місяць дорівнює 1,7 грн.

У Положенні про порядок справляння комунального податку необхідно передбачити категорії платників. До них необхідно включити вимоги щодо сплати податку філіями, відокремленими підрозділами та іншими відокремленими одиницями підприємств, які розташовані на території ради

На даний час форма податкового розрахунку по комунальному податку затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року N 625 “Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку”.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день - за одноразову торгівлю. На сьогодні це відповідно 340 грн. і 17 грн.

Термін дії дозволу на розміщення об'єктів торгівлі чинним законодавством не встановлений. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, керуючись нормами ст. 15 Закону №1251 і ст. 18 Декрету № 56-93, самостійно встановлюють термін дії дозволу і порядок його одержання шляхом твердження положення про зазначений збір.

Слід зазначити, що у більшості регіонів України діє положення, відповідно до якого термін дії дозволу на розміщення об’єктів торгівлі - 1 рік. Тобто, у рішенні є можливість передбачити, що платник податку зобов’язаний щорічно поновлювати дозвіл та сплачувати при цьому суму збору до бюджету.

При цьому варто мати на увазі, що якщо підприємець є платником єдиного податку, то згідно ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування і звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 він звільнений від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг.

Платники цього податку звільнені тільки від сплати збору, а не від одержання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі. Одержати дозвіл на розміщення об'єктів чи торгівлі сфери послуг підприємцю необхідно. Підтвердженням права на безкоштовне одержання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі є Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Стосовно об’єктів торгівлі, які споруджені до 1993 року, то з них не сплачується цей збір. Це передбачене ст.17 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 “Про місцеві податки і збори”.

 

Проаналізуйте зміни в неподаткових надходженнях бюджету Чернігівської області за останні 3 роки. Зробіть належні висновки

 

Неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження;

 

Виконання обласного бюджету за 2005 рік

 

Код

Назва

Бюджет на рік (тис.грн.)

 

ДОХОДИ

 

10000000

Податкові надходження

73 962,7

11000000

Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості

59 344,5

11010000

Податок з доходів фізичних осіб

58 877,1

11020000

Податок на прибуток підприємств

467,4

11020200

Податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності

467,4

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

7 875,2

13050000

Плата за землю

7 875,2

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

6 743,0

14060200

Плата за видачу ліцензій та сертифікатів

38,0

14060900

Плата за державну реєстрацію, крім плати за длержавну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності

5,0

14061100

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

6 700,0

20000000

Неподаткові надходження

137,2

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

 

21040000

Надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів

 

21080000

Інші надходження

 

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

127,2

22020000

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах

14,0

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

113,2

24000000

Інші неподаткові надходження

10,0

24060300

Інші надходження

10,0

24030000

Надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності

 

24110400

Відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, на будівництво (реконструкцію) та придбання житла

 

 

Разом доходів

74 099,9

 

 

Виконання обласного бюджету за 2006 рік

 

Код

Назва

Бюджет на рік (тис.грн.)

 

ДОХОДИ

 

10000000

Податкові надходження

108 654,4

11000000

Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості

91 138,4

11010000

Податок з доходів фізичних осіб

90 529,6

11020000

Податок на прибуток підприємств

608,8

11020200

Податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності

608,8

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

9 050,0

13050000

Плата за землю

9 050,0

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

8 466,0

14060200

Плата за видачу ліцензій та сертифікатів

54,0

14060900

Плата за державну реєстрацію, крім плати за длержавну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності

12,0

14061100

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

8 400,0

20000000

Неподаткові надходження

227,8

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

 

21040000

Надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів

 

21080000

Інші надходження

 

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

214,4

22020000

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах

16,8

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

197,6

24000000

Інші неподаткові надходження

13,4

24060300

Інші надходження

13,4

24060600

Надходження коштів з рахунків виборчих фондів

 

24110400

Відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, на будівництво (реконструкцію) та придбання житла

 

 

Разом доходів

108 882,2

 

 

Висновки:

 

 

Неподаткові надходження зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 90,6 тисячі гривень;

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 87,2 тисячі гривень;

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 2,8 тисячі гривень;

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 84,4 тисячі гривень;

Інші неподаткові надходження зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 3,4 тисячі гривень;

Інші надходження зросли у 2006 році порівняно з 2005 роком на 3,4 тисячі гривень;

 

 

Перелік використаних джерел

 

1. Андронов О. Фінансове вирівнювання як основа розвитку міста // Економіст. - 2001. - № 6. - С. 61-63.

2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

3. Державне управління: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. - Л.: Вид-во Націон. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. - 352 с.

4. Державне управління: Слов.-довід. / В.Д.Бакуменко, Д.О.Безносенко, І.М.Варзар та ін. / За ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 228 с.

5. Льовочкін С.В. Фінансовий механізм макроекономічного регулювання // Фінанси України. - 2000. - № 12. - С. 25-33.

6. Слухай С. Міжбюджетні трансферти у постсоціалістичних країнах: від теорії до реалій: Монографія. - К.: “АртЕк”, 2002. - 288 с.

7. Хорошева О.І. Бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку територіальних систем: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2001. - 20 с.

8. Юрій С.І., Дем’янишин В.Г., Буздуган Я.М. Антологія бюджетного механізму: Монографія. - Т.: Екон. думка, 2001. - 250 с.

9. Місцеві податки, збоpи і неподаткові платежі: [У 2 ч.] /Лапшин Ю. В., Онищенко В. А., Петpиченко О. О. та ін.; Під pед Азаpова М. Я. - К.: EКСПEРТ-Пpо, 2000. Ч.2. - 2000. - 667 с.: табл.

10. Місцеві податки, збоpи і неподаткові платежі: [У 2 ч.] /Лапшин Ю. В., Онищенко В. А., Петpиченко О. О. та ін.; Під pед Азаpова М. Я. - К.: EКСПEРТ-Пpо, 2000. Ч.1. - 2000. - 667 с.: табл.

11. Петриченко О. Ресурсні, рентні платежі, земельний, фіксований сільськогосподарський податок, місцеві податки і збори та неподаткові платежі // Вісн. податк. служби України. - 2003. - №46(280). - С.14-17.

12. Петриченко О. Система місцевих податків і зборів в Україні // Вісн. податк. служби України. - 2006. - № 17-18. - С.44-53.

13. Піхоцька О. Місцеві податки і збори у забезпеченні фінансової самостійності органів місцевого самоврядування // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С.46- 49.

Page copy protected against web site content infringement by Copyscape

 <-- До розділу СТОРІНКА МАЙБУТНІХ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

http://www.anodonta.com.ua